ДІЯЛЬНІСТЬ

КП "Кіровгеологія" веде власними силами видобуток блокового каменю: габро, граніт та лабрадорит

Бистріївське родовище габро

Південна ділянка Бистріївського родовища габро розташована на відстані 0,6 км на північ від с. Кам’яний Брід у Коростишівському районі Житомирської області.

Основною корисною копалиною на родовищі є незмінене вивітрюванням габро коростенського комплексу раннього протерозойського віку. Габро від темно-зеленувато-сірого до світло-зелено-сірого кольору середньозернисте, місцями дрібнозернисте, щільне. Потужність незміненого габро в межах підрахунку запасів до горизонту +152,5 м становить 31,0 – 34,8 м, у середньому - 33,7 м.

За складністю геологічної будови Південна ділянка Бистріївського родовища згідно з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України обґрунтовано віднесена до групи об’єктів простої геологічної будови (1 група) з витриманими кількісними і якісними параметрами корисної копалини.

Бистріївське родовище розвідане в 1989-1990 рр. експедицією № 49 Кіровського ДГП з метою створення сировинної бази для власного підприємства по виробництву облицювальної продукції, що знаходиться на балансі експедиції № 49. За результатами проведених робіт УкрТКЗ затверджені запаси габро, придатного для виробництва блоків у кількості 2464 тис. м3 за категорією А (протокол УкрТКЗ від 14.08.1990 № 4942).

У 1998 р. експедицією № 49 Кіровського ДГП здійснено поділ Бистріївського родовища габро на Південну (діючий кар'єр) і Північну (непорушена гірничими роботами площа) ділянки. За результатами розподілу ДКЗ станом на 01.01.1998 р. затвердила запаси габро в якості блокової сировини в кількості 2430 тис. м3 за категорією А, у тому числі по Північній ділянці - 881 тис. м3, по Південній ділянці - 1540 тис. м3 (протокол від 24.04.1998 №463).

У 2004 р. казенне підприємство «Кіровгеологія» (далі - КП «Кіровгеологія»), що є правонаступником Кіровського ДГП отримало спеціальний дозвіл на користування надрами Державної служби геології та надр України від 28.12.2004 № 3581, наданий з метою видобування габро в якості облицювального каменю Південної ділянки Бистріївського родовища на площі 5,2 га строком дії на 14 років.

У державному балансі запасів корисних копалин станом на 01.01.2015 р. на Південній ділянці Бистріївського родовища обліковуються запаси габро в кількості 1347,68 тис. м3 за категорією А.

Миковське-1 родовище лабрадоритів

Миковське-1 родовище лабрадориту розташоване у Коростишівському районі Житомирської області на правому схилі долини рівчака Мика - правого притоку річки Бистріївка, що впадає зліва у ріку Тетерів, за 2 км на північний схід від с.Слобідка.

Геологічна будова району і родовища відзначається простотою. Кристалічні породи складаються габро-анортозитами коростенського комплексу середнього протерозою і корою їх вивітрювання, що покриваються пісчано - глинистими утвореннями четвертинного часу.

Миковське-1 родовище складено лабрадоритами крупнозернистими, темно- сірими, здебільшого малотріщинуватими. Абсолютні позначки покрівлі незмінених порід на родовищі коливаються по свердловинах від 181,4 до 188,8 м. Вивітрілі та порушені звітрюванням лабрадорити набули зеленуватий відтінок через часткову хлоритизацію та серицитизацію, мають більш інтенсивну тріщинуватість. Потужність порушених звітрюванням порід сягає 3,0 м (св.4). Вивітрілі лабрадорити покриваються каоліністо-щебенистою корою потужністю до 4м. Свердловини 3 і 4 перетнули каолін білий, подекуди з охристим і сірим відтінком, потужність відповідно 3,0 і 2,2м.

Миковське-1 родовище лабрадоритів відноситься до 1 групи простої геологічної будови відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

Станом на 1 жовтня 1997р. балансові запаси непорушених звітрюванням лабрадоритів Миковського-1 родовища загальнодержавного значення, що придатні для виробництва блоків відповідно до ГОСТ 9479-84 по категорії А, у кількості - 1112,6  тис.м3.

Станом на 1 жовтня 1997р. балансові запаси порушених звітрюванням лабрадоритів Миковського-1 родовища, що придатні для виробництва будівельного щебню відповідно до ГОСТ 8267-82 по категорії А - у кількості 37,2 тис.м3.

Станом на 1 жовтня 1997р. запаси супутніх суглинків і каолінів Миковського-1 родовища, що попередньо вивчені як можлива сировина для виробництва глиняної будівельної цегли (ОСТ 21-78-88 "Сырье глинистое (горные породы) для производства керамических кирпича и камней") у контурах і цифрах по перерахунку відповідно до п.3.2 цього протоколу по категорії С2 у кількості (тис.м3) суглинки - 52,2 каоліни -105,6.

Межирічське родовище гранітів

Межирічське родовище гранітів розташоване на відстані 0,8 км на схід від с. Межирічка в Коростенському районі Житомирської області, на землях запасу Межиріцької сільської ради. Найближча залізнична станція Ігнатполь розташована на відстані близько 8 км на північний захід від родовища.
Експлуатація родовища проводиться з 1996 р. Казенним підприємством «Кіровгеологія».

За даними експлуатаційних робіт 1999-2002 рр. вихід блоків із гірничої маси гранітів Межирічського родовища змінювався в межах від 17,3 до 27,2 %, що було меншим за величину, прийняту ДКЗ (протокол ДКЗ від 14.12.1995 № 357) - 35 %. У 2003 р. ДКЗ на п'ять років були затверджені оперативні кондиції та переоцінені запаси гранітів за (категорією В, кількістю 50 тис. м3 ), що повинні були розроблятись в 2003-2008 рр. в південно-західній частині родовища (далі - Південно-Західна ділянка) на ділянці в межах горизонтів 143 м, 137 мі 131 м (протокол ДКЗ від 03.09.2003 № 768). Для цих запасів був прийнятий вихід блоків з гірничої маси 23,5 % (мінімально промисловий вихід блоків – 15  %).

У 2008 р. ПЗЕ № 49 КП «Кіровгеологія» виконала переоцінку запасів гранітів Межирічського родовища з урахуванням запасів Південно-Західної ділянки та провела геолого-економічну оцінку родовища. За результатами проведених робіт ДКЗ затверджені запаси гранітів основної корисної копалини (незмінених вивітрюванням гранітів) в кількості 1335 тис. м3 , у тому числі за категоріями (тис. м3): В - 1002, С1 - 333 та запаси спільно залягаючої корисної копалини (порушених вивітрюванням гранітів) в кількості: 42 тис. м3 , у тому числі за категоріями (тис. м3): В - 27, Сі - 15 (протокол ДКЗ від 12.03.2010 № 1938).

У 2014 р. КП «Кіровгеологія» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами Державної служби геології та надр України від 27.02.2014 № 5912, наданий з метою видобування гранітів Межирічського родовища строком дії на 20 років (переоформлений наказом Держгеонадра України від 11.07.2013 №356).

У 2015 р. КП «Кіровгеологія» виконало повторну геолого-економічну оцінку Межирічського родовища гранітів. Підраховані за станом на 01.01.2015 р. запаси гранітів Межирічського родовища, придатних для виробництва блоків відповідно до вимог ДСТУ Б ЕN 14 1467:2007 «Камінь природний. Блоки необроблені. Вимоги», у кількості 1323,3 тис. м3, у тому числі за категоріями (тис. м3): В - 990,3, С1 - 333,0.

Забезпеченість підприємства запасами гранітів Межирічського родовища становить понад 44 роки при річній потужності кар’єру з видобутку гірничої маси 30  тис.  м3.

У геологічній будові родовища беруть участь породи коростенського інтрузивного комплексу протерозойського віку, їх кора вивітрювання та відклади четвертинного віку.

Основна корисна копалина на родовищі представлена незміненими вивітрюванням гранітами коростенського комплексу середньопротерозойського віку. Потужність основної корисної копалини до горизонту підрахунку запасів (+113,0 м) змінюється в межах від 2,6 м до 32,5 м, у середньому становить 15,1 м. Тріщинуватість гранітів дуже нерівномірна як у плані, так і по вертикалі.

Спільно залягаючою корисною копалиною є порушені вивітрюванням граніти. Потужність яких змінюється в межах від 0,8 м до 6,4 м.

За складністю геологічної будови Межирічське родовище гранітів віднесене до групи родовищ складної геологічної будови (2 група) згідно з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

© 2016 Кіровгеологія